A A A K K K
людям з порушенням зору
Відділ освіти виконавчого комітету Золотоніської міської ради

Про Аутизм/ Інклюзію/ Психологію

Дата: 01.09.2023 15:28
Кількість переглядів: 49

Фото без опису

Надія Есманова - сторінка про Аутизм/ Інклюзію/ Психологію

🔻Стисло про Методичні рекомендації МОН «Безпечне освітнє середовище: Надання індивідуальної підтримки учням з особливими освітніми потребами під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації»

✔️В серпні 2023 року МОН розроблені методичні рекомендації (№ 1/11479-23 від 03.08.2023) для навчальних закладів по підготовці учнів з особливими освітніми потребами (далі – ООП), їхніх сімей та педагогічних працівників під час надзвичайних ситуацій воєнного характеру як в самому закладі освіти, так і поза його межами.

✔️Важливе з документу:

1. 🔹Дитина з ООП має такі самі права та можливості як і будь яка інша дитина в Україні.

Важливо враховувати, що її рівень обробки інформації та швидкість реакцій можуть бути відмінними від загальної кількості дітей, зокрема через:

▪ особливості когнітивних функцій та емоційних процесів обробки інформації

▪ сенсорні та моторні обмеження

▪ складнощі з руховою сферою

▪ відмінності в обсягах уваги та концентрації.

Ці фактори є визначальними і для поведінки дитини, і для швидкості її реакції на непередбачувані (а інколи й просто незвичайні) обставини.

2. 🔹Вказані події викликають у дитини сильну тривогу з усіма її можливими наслідками - психологічна травма, непередбачувані реакції, непрогнозована поведінка, що може бути небезпечним для життя в умовах негайного реагування на надзвичайні ситуації.

3. 🔹План заходів для реалізації безпечного освітнього середовища передбачає роботу з вчителями, учнями та батьками.

🟡ВЧИТЕЛІ

▪ мають бути обізнані з ознаками ситуацій, котрі можуть стати стресовими для дитини з ООП;

▪ мають бути готовими надати психоемоційну підтримку як дитині з ООП, так і всьому класу чи групі дітей (пізніше можливо звернутися до психолога);

▪ мають знати як опановувати себе, контролювати свою поведінку та зовнішні реакції під час реагування на надзвичайні ситуації.

🟡КЕРІВНИКИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

▪ здійснюють обов'язковий супровід як лідери колективу, особливо в умовах надзвичайних ситуацій;

▪ забезпечують визначення зрозумілого порядку дій у разі настання надзвичайної ситуації;

▪ підтримують щоденну готовність до реагування (тренування та відпрацювання дій) на надзвичайні події;

▪ підтримують психологічно здорову атмосферу в закладі.

🟡БАТЬКИ

▪ Закладами освіти проводиться ознайомлення батьків з комплексом заходів, які заплановано для реагування на надзвичайні ситуації.

▪ Також закладами освіти надається емоційна підтримка сім’ям дітей з ООП, особливо під час дистанційного навчання.

▪ Особлива увага має стосуватися вимушено переселених сімей. В розмові з батьками педагогам важливо дозволити їм поділитися своїми переживаннями, способами подолання важких стресових ситуацій, спираючись на те, як вони вже робили це в родині для себе та своєї дитини.

▪ Обмін інформацією з батьками може відбуватися і в такому контексті - як дитина відреагувала в тих або інших умовах, як діяли батьки відповідно до обставин та потреб дитини.

🔷В роботі по підготовці дітей з ООП до реагування на надзвичайні ситуації є

а) загальні рекомендації

б) індивідуальні рекомендації, які треба підбирати саме для конкретної дитини з урахуванням її потреб та можливостей.

🟡ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП

▪ Тренування є одним з найважливіших способів підготовки до

реагування на надзвичайні ситуації. Важливо допомогти дітям усвідомити процес тренування та допомогти встановити причинно-наслідкові зв’язки процесу тренування.

▪ Слід пояснити:

- Чому це відбувається?

- Чому важливо готуватись?

- Як важливо себе поводити?

- Чому варто не боятись, а робити те, чого вже навчився під час тренувань?

▪ Під час тренувань важливе значення має адаптація вимог безпеки до віку та індивідуальних потреб та можливостей учнів.

▪ Педагогам потрібно використовувати більше таких матеріалів, які можна побачити, відчути, почути (візуальні та рельєфні позначки, звукові підказки, ліхтарики, флуоресцентні стрічки тощо), повторення, враховуючи індивідуальний темп учнів.

▪ Доцільно провести серію занять з соціально-емоційного навчання для підготовки дитини до швидкої зміни обставин та реагування на сам факт незапланованих змін.

▪ Коли дитина говорить з вами про свої страхи, важливо вислухати та не знецінювати її відчуття.

▪ Важливо, щоб у дитини було тверде переконання, що вона не сама на жодному з етапів, як в звичайному житті, так і під час надзвичайної ситуації, що поруч є надійний дорослий, який підкаже та допоможе.

▪ Доцільним буде відпрацювання різних сценаріїв на тренуваннях, в ігровій або рольовій формах.

▪ Для дітей з когнітивними та емоційними категоріями труднощів доцільним буде узгодити важливу інформацію декілька раз, враховуючи складнощі на рівні сприйняття інформації.

🟡КОНКРЕТНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ДІТЕЙ З ООП

1) 🔹Діти з розладами аутистичного спектру

▪ Звична поведінка та організація життя, як вдома, так і в закладі освіти дає дитині з РАС ілюзію стабільності та передбачуваності, все що виходить за межі цього, - призводить до стресу та непередбачуваних поведінкових реакцій. Це може бути емоційний сплеск, істеричні прояви, різкі агресивні рухи тощо. Будь яка зміна розпорядку дня може створити привід для додаткового емоційного стресу.

▪ Таким учням можна допомогти зрозуміти поведінку навколишніх людей та ситуацію за допомогою заздалегідь опрацьованих «соціальних історій», в тому числі у вигляді візуалізацій.

▪ Щоб допомогти дитині уникнути надмірної тривожності та страху, їй необхідно надати конкретну інформацію про ситуацію та описати її вербально відповідно до рівня розуміння дитини.

2) 🔹Діти з інтелектуальними порушеннями

▪ Діти з інтелектуальними порушеннями не завжди розуміють події які відбуваються незаплановано та/або свої реакції на ці події.

▪ Дорослі мають визначити, яким є ступінь розуміння дитиною ситуації, що відбувається, та допомогти їй.

▪ В таких ситуаціях діти з інтелектуальними порушеннями, як правило, реагують на подію на основі реакції дорослих і однолітків та значно менше на слова та пояснення.

▪ Інструкції, пояснення і інші комунікаційні дії мають бути простими та конкретними. Для пояснення подій рекомендується використовувати малюнки та інші доступні засоби візуалізації.

3)🔹 Діти з труднощами в навчанні

▪ Дітям з труднощами в навчанні додаткова допомога може знадобитися залежно від рівня їхньої емоційної зрілості та здатності розуміти поняття.

▪ Відповідно, слова треба обирати ретельно, щоб не допустити

неправильного розуміння сказаного. Наприклад, «Вийди з кімнати» - може означати в такому розумінні і йди на подвір’я, і йди до лісу тощо. Важливо використовувати конкретні слова та перевіряти чи зрозуміла їх суть та значення для дитини.

▪ Ці діти можуть відчувати труднощі в користуванні набутими соціальними навичками, тож їм буде потрібна підтримка та керування від дорослого під час гніву, терпимості до інших та до себе, самоконтроль.

4) 🔹Сенсорні порушення

▪ Брак інформації про зовнішній світ та реальність, в якій відбуваються непередбачені події, спричиняють тривожні стани та нервово-емоційне збудження для дітей з фізичними та сенсорними порушеннями без когнітивних порушень.

▪ Учням з сенсорними порушеннями важливо точно знати, що вони в безпеці та будуть захищені, розуміти, що дорослі поруч з ними та будуть піклуватися про них в будь-якій ситуації.

▪ Важливо заздалегідь поговорити про те, як їм знайти укриття та якими допоміжними засобами вони можуть скористатися.

▪ 🔸Діти з порушеннями зору не можуть реагувати на зовнішні орієнтири та візуальні підказки.

Важливо пам’ятати, що інтонації голосу та його інтенсивність будуть джерелом знань дитини про ситуацію, яка відбувається навколо.

Педагог має додати впевненості дитині та відповісти на всі її питання, пов’язані з реагуванням на надзвичайну ситуацію і заздалегідь практикувати орієнтування та її рух під час тренувань.

▪ 🔸Діти з порушеннями слуху будуть мати складнощі в розумінні мовлення дорослого під час подій, які вимагають негайного реагування.

Слова для розмови (жестова мова або якщо дитина читає по губах) педагогу треба вибирати конкретні, та ті, які мають візуальне підкріплення (використання малюнків/візуальних історій).

При тренуваннях варто врахувати цей факт та вивчити спеціальні слова, жести, знаки, які можуть знадобитися під час реагування.

5) 🔹Емоційні/поведінкові розлади

▪ Діти з важкими емоційними та поведінковими розладами мають обмежені навички справлятися зі стресовими ситуаціями в щоденному побуті. Тож, в надзвичайній ситуації вони можуть демонструвати гострі емоційні реакції.

▪ Загострена небезпека також полягає в підвищенні руйнівної та непередбачуваної поведінки, більш концентрованій агресії та сильнішій її інтенсивності.

▪ Для подолання та управління цими проявами педагогам знадобиться організація багаторазових рутинних тренувань, які стануть для дитини звичними, “напрацьованими” та не будуть викликати таких реакцій.

🟡ВИСНОВОК

▪ Отже, постійні тренування з дітьми з ООП, рутинні повторення та програвання можливих нестандартних ситуацій, можуть допомогти педагогам, дітям з ООП, їх батькам бути якомога краще готовими до нестандартних подій.

© Підготувала та скоротила Надія Есманова (Сторінка про аутизм, інклюзію та психологію).

До матеріалу додам окремим постом соціальну історію «Коли звучить сирена повітряної тривоги в школі та в дит садку» (слідкуйте за сторінкою).


« повернутися

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень