Загальнодержавний проєкт «Місце шани та вдячності»
З перших днів російсько-української війни українці стали на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Ураїни. Кожного ранку, даючи нам життя, Захисники і Захисниці щоденно проявляють неабиякий героїзм у боротьбі з ворогом. Саме тому, для кожного з нас, вони стали новими героями. Особливо діти та молодь, повинні знати про них та їх участь у боротьбі за Україну. Адже це є основа для утвердження української громадянської ідентичності.
Наша школа приєднується до загальнодержавного проєкту «Місце шани та вдячності». А саме, збереження історичної пам’яті про події російсько-української війни, про героїчну боротьбу Українського народу за утвердження та збереження суверенітету власної держави, ідеалів національної гідності, свободи, народної єдності.
Наша шкільна музейна кімната Слави поповнилась цікавим дослідженням учениці 10 класу Вікторії Филь «Вам, українські герої, за подвиг слава навіки!»
ЇЇ героїня – наша землячка, черкащанка - Ірина Петрівна Гаркавенко (Марго). Зараз їй 34 роки. Активістська діяльність молодої жінки розпочалась у 26 років з революційних подій, будучи однією з організаторів самооборони Черкаського місцевого Майдану 2014 року. Їй довелося умовити маму відпустити, залишивши маленьку доньку, туди, де було приємно на душі від неймовірного патріотизму хлопців, їх національного українського духу. А потім був Артемівськ, Попасно, передова, українська добровольча армія, старшина першої штурмової роти…
Багато Марго довелося побачити на війні та пережити. Найстрашніше – це розпач від безлічі втрат хороших людей, прощання з мертвими без сліз та емоцій. Бійчиня говорила: «Ніколи не забуду ваші очі, голоси й історію кожного з вас».
2015 року Ірина повернулася додому. Душевні рани побаченого не давали їй спокою. Розуміючи всю реальність ситуації, захисниця була готова повернутися на війну разом зі своїми друзями–побратимами, раптом у країні введуть військовий стан. І ось сьогодні, воїн Марго там… Знову взяла до рук зброю і на рівні з чоловіками рятує життя, захищає кордони рідної Батьківщини.
Сьогодні ЗСУ налічують майже 38 тисяч жінок України, які з повномасштабним вторгненням, висловили бажання захищати свою землю. Не лише число, а й велич духу і самопожертви українок, вимальовують жіноче обличчя війни у новітній гібридній війні проти України, яка триває.
Ми віримо, що пройде ще зовсім небагато часу і навала східного агресора зазнає краху. Самовіддані українські жінки увійдуть до новітньої історії. Яскраву сторінку у цьому часописі буде відведено й Ірині Гаркавенко, яка стала на захист свободи рідної країни. Приклад цієї жінки-воїна переконує: ми не здамося до останнього! Не згине наша Україна, допоки живуть в ній такі звитяжці з полум’яним серцем, які не віддадуть ворогу рідну землю, у якої теж жіноче ім’я – Україна!